- сечовиділення
- —————————————————————————————сечови́діленняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сечовиділення — я, с. Процес утворення сечі в нирках і виведення її з організму людини й тварини … Український тлумачний словник
азоосперматорея — ї, ж. Виділення в кінці акту сечовиділення або дефекації вмісту сім яних міхурців і секрету передміхурової залози, які не містять сперматозоїдів … Український тлумачний словник
простаторея — ї, ж. Виділення секрету передміхурової залози під час дефекації або сечовиділення … Український тлумачний словник
антидіуретичний — а, е. Протисечогінний. •• Антидіурети/чний гормо/н гормон гіпофіза, що затримує сечовиділення; вазопресин … Український тлумачний словник
дакріурія — ї, ж. Мимовільне сечовиділення під час істеричного нападу … Український тлумачний словник
дизурія — ї, ж. Розлад сечовиділення, зумовлений утрудненням виведення сечі з сечового міхура … Український тлумачний словник
переднирка — и, ж. Орган сечовиділення у зародків людини і хребетних тварин … Український тлумачний словник
піюрія — ї, ж., мед. Гнійне сечовиділення … Український тлумачний словник
сечостатевий — а, е. Пов язаний з функціонуванням сечової та статевої систем організму людини й хребетних тварин. Сечостатеві органи. •• Сечостате/ва діля/нка передня частина промежини, обмежена попереду та з боків нижніми галузками лобкових та сідничих кісток … Український тлумачний словник
уролагнія — ї, ж. Статеве збочення, при якому статеве задоволення наступає внаслідок маніпуляцій з сечею або спостереження за актом сечовиділення партнера … Український тлумачний словник